Що вимиває магній з організму?

Магній є одним з ключових мінеральних елементів, необхідних для нормального функціонування організму людини. Коли в розмовній мові кажуть, що щось "вимиває" магній з організму, зазвичай мають на увазі ситуації, в яких магній гірше засвоюється з травного тракту або втрачається у великих кількостях разом з сечею. Дефіцит магнію сприяє втомі, м'язовим спазмам, проблемам з концентрацією уваги та порушенням роботи серця, тому варто дбати про його належний рівень.

1. Функції магнію в організмі
2. Магній і серце та нервова система
3. Фактори, що вимивають магній
4. Регулювання рівня магнію

Функції магнію в організмі

Магній міститься у всіх тканинах, а найбільша його кількість знаходиться в кістках, м'язах і клітинах нервової системи. Він бере участь у сотнях ферментативних реакцій, тому його присутність необхідна для вироблення енергії, роботи м'язів і правильної провідності нервових імпульсів. Магній бере участь у процесах, пов'язаних з метаболізмом вуглеводів, жирів і білків, а також у синтезі ДНК і структурних білків.

Магній і серце та нервова система

Магній важливий для підтримання нормального серцевого ритму та стабільної роботи серцевого м'яза. У нервовій системі він підтримує рівновагу між збудженням і гальмуванням, що впливає на концентрацію, стрес-толерантність і якість сну. Магній також бере участь в електролітному обміні та сприяє підтримці нормального артеріального тиску. Його достатнє споживання важливе для здоров'я кісток, оскільки впливає на метаболізм кальцію та вітаміну D, а також на процес мінералізації кісткової тканини.

Рівні потреби в магнії для різних вікових груп (RDA)

Фактори, що вимивають магній

Ліки

Зі зведених результатів клінічних досліджень випливає, що однією з найпоширеніших причин «вимивання» магнію можуть бути деякі ліки, що застосовуються хронічно. Це стосується насамперед препаратів, що зменшують секрецію шлункової кислоти, які широко використовуються при печії або рефлюксі. При тривалому застосуванні було помічено, що у деяких людей відбувається зниження концентрації магнію в крові, що пов'язано з його гіршим всмоктуванням в кишечнику. Ризик зазвичай зростає з тривалістю терапії та супутніми факторами.

Алкоголь

Важливим фактором є також регулярне вживання великих кількостей алкоголю. Дослідження на людях показали, що особи, які зловживають алкоголем, частіше мають нижчий рівень магнію в організмі. Це пояснюється декількома взаємопов'язаними механізмами: гіршою якістю раціону, обмеженим всмоктуванням в кишечнику та підвищеним виведенням магнію нирками. Алкоголь додатково порушує здатність організму зберігати магній у разі його дефіциту, через що втрати можуть зберігатися навіть при помірному споживанні з їжею.

Порушення здоров'я

До негативного балансу магнію можуть також призвести хронічна діарея, захворювання кишечника та часте вживання проносних засобів. Підвищені втрати магнію також спостерігалися у осіб, які лікувалися певними спеціалізованими ліками, особливо під час окремих онкологічних терапій. У таких випадках проблема стосується не раціону харчування, а посиленого виведення магнію з сечею.

Нижчі рівні магнію частіше виявляються також у осіб з порушеннями обміну цукру, включаючи порушення глікемії або діабет. Підвищена концентрація глюкози сприяє частішому сечовипусканню, а разом з ним втрачаються електроліти, включаючи магній.

Регулювання рівня магнію

Основними джерелами магнію в раціоні є цільнозернові продукти, горіхи, насіння, какао, бобові та зелені листові овочі. У добавках найкраще засвоюються органічні форми, такі як цитрат, лактат або дигліцинат магнію, оскільки вони добре розчиняються в шлунково-кишковому тракті і рідко викликають кишкові розлади.

Неорганічні форми, наприклад оксид магнію, засвоюються гірше, хоча добавки, що містять його, часто містять високу дозу в розрахунку на таблетку. Варто пам'ятати, що концентрація магнію в крові не завжди точно відображає його реальні запаси в організмі, оскільки більша частина цього елемента знаходиться всередині клітин, а не в сироватці.

Джерела:

• Srinutta, T., Chewcharat, A., Takkavatakarn, K., Praditpornsilpa, K., Eiam-Ong, S., Jaber, B. L., & Susantitaphong, P. (2019). Proton pump inhibitors and hypomagnesemia: A meta-analysis of observational studies. Medicine, 98(44), e17788. https://doi.org/10.1097/MD.0000000000017788
• Vanoni, F. O., Milani, G. P., Agostoni, C., Treglia, G., Faré, P. B., Camozzi, P., Lava, S. A. G., Bianchetti, M. G., & Janett, S. (2021). Magnesium Metabolism in Chronic Alcohol-Use Disorder: Meta-Analysis and Systematic Review. Nutrients, 13(6), 1959. https://doi.org/10.3390/nu13061959
• Kieboom, B. C. T., Zietse, R., Ikram, M. A., Hoorn, E. J., & Stricker, B. H. (2018). Thiazide but not loop diuretics is associated with hypomagnesaemia in the general population. Pharmacoepidemiology and drug safety, 27(11), 1166–1173. https://doi.org/10.1002/pds.4636
• Barbagallo, M., & Dominguez, L. J. (2015). Magnesium and type 2 diabetes. World journal of diabetes, 6(10), 1152–1157. https://doi.org/10.4239/wjd.v6.i10.1152
• Xia, P., Shi, X., Yang, Y., Zhang, Y., Hu, X., Lin, R., Weng, X., Shen, F., Chen, X., & Lin, L. (2025). Magnesium depletion scores as a risk factor for prevalence and mortality rates of urinary incontinence: a national survey analysis. Frontiers in nutrition, 12, 1439134. https://doi.org/10.3389/fnut.2025.1439134