Здорове схуднення - чи кожен може схуднути?

Схуднення здається простим в теорії – достатньо їсти менше, ніж спалюєш. На практиці ж багато людей відчувають розчарування, незважаючи на зусилля і послідовність. Є ті, хто втрачає кілограми без особливих зусиль, і ті, хто, незважаючи на дієту і фізичну активність, не бачать результатів. Чи може кожен схуднути? Так – але не кожен однаково, з однаковою легкістю і в однаковому темпі.

1. Рівність тільки в теорії – роль генетики
2. Біологія захищає жир – тіло не любить худнути
3. Гормони – союзники чи вороги
4. Психіка та історія дієт – невидимі перешкоди
5. Ліки та медичні фактори
6. Навколишнє середовище – прихований ворог змін
7. Тож чи кожен може схуднути?

Рівність тільки в теорії – роль генетики

Генетичні фактори мають значення. Деякі люди природно спалюють більше калорій у стані спокою (вищий основний обмін речовин), інші легше накопичують енергію у вигляді жирової тканини. Дослідження підтвердили, що існують відмінності у функціонуванні центру голоду і ситості в мозку, чутливості до лептину і греліну, а також схильності до інсулінорезистентності. Люди з сімей, схильних до ожиріння, можуть успадкувати певний "метаболічний гандикап", який змушує їх докладати більше зусиль, щоб досягти тих самих результатів.

Біологія захищає жир – тіло не любить худнути

Організм не розуміє, що схуднення – це наш вибір. Для нього втрата жиру – це загроза виживанню. Коли вага знижується, організм реагує зниженням темпу метаболізму, посиленням відчуття голоду і навіть зниженням рівня енергії та мотивації. Цей ефект, відомий як метаболічна адаптація, особливо виражений при значній втраті ваги або після багатьох невдалих спроб схуднути. Ось чому підтримка нової ваги буває складнішою, ніж саме схуднення.

Гормони – союзники чи вороги

Гормональний баланс має ключове значення для схуднення. Порушення інсулінового обміну (наприклад, інсулінорезистентність, цукровий діабет 2 типу), неправильний рівень кортизолу (стрес), гіпотиреоз або СПКЯ можуть значно ускладнити схуднення. У жінок статеві гормони додатково впливають на затримку рідини в організмі, апетит і розподіл жиру. Без діагностики та лікування цих порушень дієта може бути неефективною або призвести до руйнівного ефекту замкнутого кола: обмеження калорій без результатів.

Психіка та історія дієт – невидимі перешкоди

Тіло – це не все. На успіх схуднення великий вплив має психіка. Високий рівень стресу, хронічна втома, емоційні проблеми, низька самооцінка або розлади харчування можуть зірвати найкращі плани. Більше того, багато людей мають за плечима роки суворих дієт, голодування та ефекту йо-йо. Організм "навчився", що скорочення – це щось небезпечне, і реагує захисно. Такий метаболізм, після багатьох циклів схуднення та набору ваги, є менш гнучким і вимагає набагато більше часу, щоб відреагувати на здорову зміну способу життя.

Ліки та медичні фактори

Деякі ліки – наприклад, антидепресанти, протиепілептичні препарати, контрацептиви, кортикостероїди – можуть спричиняти збільшення ваги або гальмувати схуднення. Про це варто пам'ятати, якщо вага зростає, незважаючи на дефіцит. Також перенесені захворювання, такі як гормональні порушення, хірургічні втручання, неврологічні захворювання або травми, можуть впливати на фізичну активність, рівень голоду та метаболізм. Тому іноді необхідно проконсультуватися з лікарем, а не змінювати додаток для підрахунку калорій.

Навколишнє середовище – прихований ворог змін

Часто забувають, який великий вплив на схуднення має оточення. Постійний доступ до дешевої, калорійної їжі, брак часу на приготування їжі, нерегулярний сон, стресова робота, соціальний тиск – все це фактори, які сприяють набору ваги і ускладнюють схуднення. Крім того, люди з низьким економічним статусом частіше мають обмежений доступ до здорових продуктів і фізичної активності. Не кожен має можливість побудувати ідеальний "стиль життя для схуднення", і це потрібно врахувати в плані змін.

Тож чи кожен може схуднути?

У більшості випадків – так. Але за умови індивідуального підходу, терпіння та підбору методів відповідно до можливостей організму. Для одних ефективною буде класична дієта для схуднення, для інших – зміна способу життя без підрахунку калорій. Деякі потребуватимуть підтримки ендокринолога, інші – психолога або клінічного дієтолога. Найголовніше – перестати порівнювати себе з іншими і почати шукати рішення, які підходять саме вам. Зниження ваги – це не спринт, а процес, і його складність не свідчить про слабкість, а лише про індивідуальний стартовий пункт.

Джерела:

Biology's response to dieting: the impetus for weight regain https://pubmed.ncbi.nlm.nih.gov/21677272/

The genetics of obesity: FTO leads the way https://pubmed.ncbi.nlm.nih.gov/20381893/

Stress and obesity https://pubmed.ncbi.nlm.nih.gov/19584720/