Коли приймати лецитин?

Лецитин – це складна речовина, яка виконує багато важливих функцій у живих організмах. Це вид фосфоліпіду, а одним із його основних завдань в організмі є його роль у стабілізації структури клітинних мембран.

1. Фосфоліпіди та клітинні мембрани
2. На що впливає лецитин?
3. Фактори, які порушують клітинні мембрани
4. Де міститься лецитин?
5. Коли приймати лецитин?
6. Посилення дії лецитину

Фосфоліпіди та клітинні мембрани

Фосфоліпіди в основному складаються з молекули гліцерину, фосфорної кислоти, холіну та жирних кислот, а клітинні мембрани контролюють проникність для різних сполук і беруть участь у передачі біохімічних сигналів між клітинами. Завдяки унікальним хімічним властивостям лецитину, він розчиняється як у воді, так і в жирах.

На що впливає лецитин?

Лецитин – це речовина, яка впливає як на здоров’я, так і на текстуру різноманітних продуктів, до яких його додають. Вплив лецитину на організм в основному вивчається у контексті функціонування нервової та травної системи.

Нервова система

Одним з основних компонентів лецитину є фосфатидилхолін, який за властивостями нагадує вітаміни групи В. Він бере участь у виробленні нейромедіаторів, як-от ацетилхолін, який впливає як на роботу мозку, так і на нервово-м’язові зв’язки. Завдяки цьому він може покращувати як пам’ять, так і спортивні результати. Крім того, холін надзвичайно важливий для плоду, що розвивається.

Травна система, печінка

Холін, беручи участь у стабілізації клітинних мембран, може впливати на роботу та регенерацію печінки. Його дія сприяє перетравленню жирів і засвоєнню багатьох поживних речовин. Дефіцит холіну у раціоні спостерігається, наприклад, при стеатозі та пухлинах цього фільтруючого органу.

Промисловість

У харчовій промисловості лецитин використовується як емульгатор для дієтичних добавок, соусів та солодощів. Він допомагає підтримувати привабливу консистенцію та безпеку під час зберігання. Крім того, він відомий тим, що впливає на стабілізацію косметики та лікарських засобів.

Фактори, які порушують клітинні мембрани

Стабільність клітинних мембран може бути порушена при багатьох різних фізіологічних станах та захворюваннях. Вплив деяких з них можна усунути завдяки сильній волі та бажанню покращити здоров’я, але не всі вони піддаються модифікації.

Окислювальний стрес

Наприклад, окислювальний стрес, який є результатом надлишку вільних радикалів, може призвести до пошкодження клітинних мембран. Стан надмірного окислювального стресу вражає багатьох людей. Він посилюється під час старіння, куріння та впливу забруднення навколишнього середовища, а також під час хронічного стресу, як фізичного, так і психічного.

Метаболічний синдром

Порушення стабільності клітинних мембран можуть також виникати при серцево-судинних захворюваннях, як-от атеросклероз та гіпертонія. У цих випадках пошкоджуються клітинні мембрани в ендотеліальних клітинах кровоносних судин. В результаті стінки вен та артерій мають меншу еластичність і здатність регулювати кровотік, а отже, оксигенацію і живлення тканин.

Це явище супроводжує й інші метаболічні захворювання. Крім атеросклерозу та гіпертонії, тут можна згадати як ожиріння, так і цукровий діабет 2 типу.

Запальні захворювання

Ще одним прикладом, де спостерігаються проблеми зі стабільністю клітинних мембран, є запальні захворювання, як-от аутоімунні захворювання, ревматоїдний артрит або запальні захворювання кишечника. У цих випадках молекули, що викликають запалення, можуть пошкоджувати клітинні мембрани та посилювати проблеми, пов’язані, наприклад, з больовою сигналізацією або регуляцією водно-електролітного обміну.

Тут також варто звернути увагу на такі захворювання печінки, як цироз, вірусний гепатит, алкогольний гепатит, стеатоз і рак печінки.

Погане харчування

Пошкодження клітинних мембран відбувається поступово, і варто знати, що це може бути проблемою ще до того, як воно дасть про себе знати у вигляді конкретного захворювання. Воно загострюється при хронічному запаленні, спричиненому неправильним харчуванням, тобто вживанням солоних і солодких перекусів або фаст-фуду.

Дефіцит деяких поживних речовин, як-от омега-3 ненасичені жирні кислоти, вітамін Е або вітамін С, також відіграє роль в ослабленні захисних функцій клітин.

Де міститься лецитин?

Лецитин міститься у багатьох харчових продуктах, як-от яйця, риба, субпродукти, бобові та насіння, але він може мати різний хімічний склад залежно від джерела. Наприклад, соєвий лецитин містить компоненти, характерні для соєвих бобів, тоді як яєчний лецитин багатий компонентами жовтка курячих яєць. Це може бути важливо з точки зору фізіологічної дії, оскільки тваринні джерела холіну мають більшу засвоюваність.

Коли приймати лецитин?

Дозування лецитину залежить від індивідуальних потреб та цілей прийому добавки, зазвичай рекомендується вживати від 1200 до 2400 мг на день. Лецитин часто вживається під час їди, щоб сприяти перетравленню та всмоктуванню жирів, однак вживання цієї сполуки не є тісно пов’язане з конкретною порою дня. Його можна вживати як вранці, так і ввечері.

Дехто вважає за краще розділити дозу на кілька порцій і вживати їх протягом дня, щоб забезпечити постійне надходження лецитину в організм.

Посилення дії лецитину

Існують певні засоби, які в поєднанні з лецитином можуть бути більш ефективними для досягнення конкретних цілей, ніж при вживанні їх окремо.

Для роботи мозку та нервової системи лецитин можна поєднувати з холін альфосцератом (альфа-ГПК) та бакопою моньє. Вживання альфа-ГПК дозволяє отримати більшу кількість доступного для нервової системи холіну безпосередньо, шляхом постачання необхідного субстрату. Бакопа, своєю чергою, може уповільнювати розпад ацетилхоліну в організмі, що дозволяє йому довше виконувати свої функції.

З іншого боку, поєднання лецитину, розторопші та артишоку можна розглядати як засіб для підтримки здоров’я печінки. Розторопша плямиста містить силімарин – сполуку, яка має антиоксидантні та протизапальні властивості, і часто використовується для лікування захворювань печінки. Артишок відомий своїми жовчогінними властивостями. Він може допомогти у перетравленні жирів.

Джерела:

• Osipova, D et al. “Regression of Liver Steatosis Following Phosphatidylcholine Administration: A Review of Molecular and Metabolic Pathways Involved.” Frontiers in pharmacology vol. 13 797923. 10 Mar. 2022, doi:10.3389/fphar.2022.797923
• Higgins, J. P., & Flicker, L. (2003). Lecithin for dementia and cognitive impairment. The Cochrane database of systematic reviews, (3), CD001015. https://doi.org/10.1002/14651858.CD001015