Які вітаміни слід приймати після 60-ти років?

Людям різного віку, включаючи людей похилого віку, важливо дотримуватися здорової, збалансованої дієти, яка забезпечує організм всіма необхідними поживними речовинами, у тому числі вітамінами. На жаль, з віком здатність організму ефективно засвоювати та використовувати ці ключові поживні речовини може погіршитися. Наслідки дефіциту вітамінів D, B12 і C можуть бути особливо серйозними для людей віком від 60 років.

1. Вітамін D
2. Вітамін В12
3. Вітамін С

Вітамін D

Вітамін D, який також називають «вітаміном сонця», є ключовою поживною речовиною, яка допомагає організму засвоювати кальцій зі шлунково-кишкового тракту, що має важливе значення для підтримки міцних і здорових кісток. Організм природним чином виробляє вітамін D під впливом сонячних променів на клітини шкіри, але з віком шкіра стає менш ефективною в цьому процесі. Людям похилого віку може знадобитися прийом добавок з вітаміном D, особливо якщо вони не вживають рибу регулярно.

Дефіцит вітаміну D – наслідки

Дефіцит вітаміну D може призвести до підвищеного ризику розвитку остеопорозу – захворювання, яке викликає слабкість і крихкість кісток, що підвищує ризик переломів. Як наслідок, це може негативно вплинути на мобільність та незалежність людей похилого віку. Вітамін D також відіграє важливу роль у захисті від деяких хронічних захворювань, як-от цукровий діабет, серцево-судинні захворювання або рак. У разі дефіциту вітаміну D імунна система може бути ослаблена, що, своєю чергою, призводить до підвищеної сприйнятливості до інфекцій. Також можуть виникати гормональні розлади.

Рекомендоване дозування 

Для оцінки рівня вітаміну D в організмі найчастіше використовується тест на 25-гідроксивітамін D. Результати цього тесту можуть допомогти визначити, чи є дефіцит і які стратегії необхідно застосувати. Коли мова йде про добавки, рекомендована доза вітаміну D для осіб похилого віку часто становить від 800 до 2000 міжнародних одиниць (МО) на день. У деяких випадках, особливо якщо у людини низький рівень вітаміну D у крові, лікар може призначити вищі дози.

Чому вітамін D з магнієм?

Для оптимізації дії вітаміну D в організмі часто рекомендується вживати його одночасно з магнієм. Обидві сполуки мають важливе значення для здоров’я кісток, оскільки магній бере участь у перетворенні вітаміну D в його активну форму. Одночасне вживання цих інгредієнтів може запобігти остеопорозу та зміцнити імунну систему, а також зміцнити серцево-судинну систему. Існують ознаки того, що вітамін D разом з магнієм також може бути корисним у контексті роботи мозку та покращення настрою.

Вітамін В12

Вітамін В12 необхідний для правильного функціонування всього організму, однак він відіграє ключову роль для здоров’я нервової системи та вироблення еритроцитів. Здатність засвоювати цей вітамін разом з їжею може зменшуватися з віком, а це означає, що деяким людям похилого віку може знадобитися прийом добавок.

Дефіцит вітаміну B12 – наслідки

Дефіцит вітаміну В12 може призвести до серйозних проблем зі здоров’ям. З одного боку, це може призвести до неврологічних розладів, як-от проблеми з координацією, зниження відчуття у кінцівках або проблеми з пам’яттю. З іншого боку, дефіцит цього вітаміну може викликати мегалобластну анемію, при якій кількість еритроцитів зменшується, що, своєю чергою, призводить до відчуття постійної втоми, знеохочення та слабкості.

Рекомендоване дозування 

Для оцінки рівня вітаміну В12 в організмі можна використовувати тест на вітамін В12. Цей тест вимірює концентрацію вітаміну В12 в крові та дозволяє виявити його можливий дефіцит. Інші тести, як-от дослідження концентрації метилмалонової кислоти та гомоцистеїну, також можуть використовуватися для оцінки статусу вітаміну B12. Коли мова йде про добавки, рекомендована доза вітаміну В12 для людей похилого віку зазвичай становить приблизно 2,4 мікрограма на день. У деяких випадках, особливо якщо є проблеми із засвоєнням вітаміну В12 з їжі, лікар може призначати вищі дози.

Чому вітамін B12 зі залізом?

Багато функцій вітаміну В12 пов’язані з функціями заліза. Вітамін В12 та залізо разом оптимізують вироблення еритроцитів, допомагаючи запобігти анемії та підтримувати здоров’я кровоносної системи. Обидві поживні речовини також підтримують функціонування нервової системи, оскільки вітамін В12 необхідний для вироблення мієліну, а залізо бере участь у виробленні нейромедіаторів. До того ж завдяки участі цих сполук у виробленні еритроцитів, вони опосередковано впливають на стабільну оксигенацію мозку.

Вітамін С

Вітамін С – це насамперед дуже потужний антиоксидант, який допомагає захищати клітини організму від шкідливої дії вільних радикалів, факторів, які прискорюють процес старіння і можуть сприяти виникненню багатьох хронічних захворювань. Крім того, вітамін С має ключове значення для вироблення колагену, білка, необхідного для підтримки здоров’я шкіри, суглобів і кровоносних судин.

Дефіцит вітаміну С – наслідки

Дефіцит вітаміну С може мати серйозні наслідки для здоров’я, особливо у літніх людей. Це послаблює імунну систему, збільшуючи ризик небезпечних інфекцій. Також негативно впливає на стан шкіри, сполучних і м’язових тканин, судин. Ці проблеми особливо гостро стоять перед людьми похилого віку, оскільки з віком вироблення колагену знижується.

Рекомендоване дозування 

Щоб перевірити рівень вітаміну С в організмі, необхідно проаналізувати щоденне меню та виявити побічні ефекти, але також можна перевірити рівень вітаміну С у зразку крові. Що стосується рекомендованих доз вітаміну С для людей похилого віку, то вони зазвичай становлять приблизно 120 міліграмів на день, однак у випадку різних захворювань або куріння вони можуть бути навіть у декілька разів вищими.

Чому вітамін С з цинком?

Функції вітаміну С ідеально доповнює цинк. Разом ці компоненти відіграють важливу роль в імунній системі, захищаючи організм від різних видів інфекцій. Завдяки тому, що вітамін С посилює синтез колагену, а цинк є важливим елементом клітин шкіри, кератиноцитів, разом вони підтримують здоров’я шкіри. Вітамін С і цинк також впливають на функціонування нервової системи, впливаючи на вироблення нейромедіаторів, але також вони беруть участь у регуляції діяльності ендокринної системи. Вітамін С необхідний для вироблення, наприклад, катехоламінів, натомість цинк необхідний для стероїдних гормонів.