Чи впливає куркума на настрій?

Тривожні розлади - одна з найпоширеніших форм психічних розладів, від якої страждають мільйони людей у всьому світі. Вони ефективно перешкоджають професійному розвитку або соціальному життю. Освіта має велике значення у профілактиці тривожності, оскільки існує багато методів зменшення цього типу стресу, які можуть включати фізичні вправи або збалансовану дієту, підтриману різними біологічно активними речовинами. Огляд 2024 досліджень описує, як куркума може впливати на тривожність.

1. Субстрати тривоги
2. Симптоми тривоги
3. Запалення і тривога
4. Куркума та тривожність
5. Як дозувати куркумін?

Субстрати тривоги

Нейробіологія тривожних розладів є складною і включає різні структури мозку та нейромедіатори. Ключову роль відіграють лімбічна система, включаючи мигдалеподібне тіло, гіпокамп і префронтальну кору. Мигдалеподібне тіло, яке є центральним центром емоційних реакцій, включаючи страх і тривогу, часто гіперактивне у людей з тривожними розладами.

Гіпокамп, що відповідає за пам'ять і просторову навігацію, демонструє зменшений об'єм і активність, що може впливати на нездатність контролювати тривожні реакції та обробляти спогади. Префронтальна кора, яка відповідає за виконавчі функції та регуляцію емоцій, також може бути дисфункціональною, що призводить до проблем з контролем імпульсів. 

Ідентифіковано низку генів, пов'язаних з нейромедіаторами, рецепторами та сигнальними шляхами, які можуть бути схильними до розвитку тривожних розладів. Фактори навколишнього середовища, такі як травматичні події, хронічний стрес або несприятливі умови життя, можуть змінювати експресію генів через епігенетичні механізми, що, в свою чергу, впливає на роботу мозку.

Симптоми тривоги

Симптоми тривожних розладів різноманітні і можуть включати як соматичні, так і психологічні аспекти. Найпоширенішими з них є відчуття надмірної тривоги, труднощі з концентрацією уваги, дратівливість, втома, м'язова напруга та порушення сну. Соматичні симптоми можуть включати прискорене серцебиття, пітливість, тремтіння, запаморочення, нудоту та проблеми з диханням.

Діагностика тривожних розладів ґрунтується на ретельному клінічному анамнезі, психологічному тестуванні та використанні стандартизованих діагностичних інструментів, таких як спеціалізовані опитувальники. Також важливо виключити інші потенційні причини симптомів, такі як ендокринні, неврологічні або серцево-судинні розлади.

Запалення і тривога

Роль оксидативного стресу та запалення в регуляції настрою є предметом інтенсивних досліджень. Окислювальний стрес, що виникає внаслідок надмірного утворення шкідливих форм кисню, які взаємодіють з клітинами, і недостатньої активності антиоксидантних систем, може призвести до пошкодження клітин, у тому числі нейронів.

У свою чергу, запалення, пов'язане з хронічною активацією імунної системи, може впливати на роботу мозку через вироблення цитокінів, які можуть проникати через гематоенцефалічний бар'єр і вражати нейрони та інші клітини мозку. Підвищений рівень маркерів запалення може бути пов'язаний з підвищеним ризиком тривожних розладів і депресії.

Куркума та тривожність

Куркумін, природна речовина, що видобувається з куркуми, належить до поліфенолів і має потужний антиоксидантний та протизапальний потенціал. Аналіз експериментальних результатів восьми наукових публікацій за участю 567 учасників показав значний знижувальний ефект куркуміну на симптоми тривоги, оцінені за допомогою опитувальників. Ці результати вказують на потенціал куркуміну як допоміжного засобу в лікуванні тривожних розладів, але варто зазначити, що необхідні подальші дослідження для підтвердження цих висновків і кращого розуміння ефектів куркуміну в контексті полегшення тривоги.

Як дозувати куркумін?

Куркуму у вигляді порошку зазвичай вживають у дозах від 1 до 3 грамів на день, що відповідає приблизно 200-600 мг куркуміну. Однак куркумін як ізольовану сполуку часто вживають у вищих дозах, як правило, від 500 мг до 2 грамів на день, розділених на кілька прийомів. Важливим аспектом вживання куркуміну є його стандартизація, оскільки препарати повинні містити певну, фіксовану кількість куркуміноїдів, як правило, на рівні 95%. Важливу роль у підвищенні біодоступності куркуміну відіграє піперин- алкалоїд, що міститься в чорному перці. Додавання піперину до добавок з куркуміном може збільшити його біодоступність на кілька сотень відсотків.

Джерела: 

Fathi, S., Agharloo, S., Falahatzadeh, M., Bahraminavid, S., Homayooni, A., Faghfouri, A. H., Shafiei, D., & Shafagh, S. G. (2024). Effect of curcumin supplementation on symptoms of anxiety: A systematic review and meta-analysis of randomized controlled trials. Clinical nutrition ESPEN, 62, 253–259. https://doi.org/10.1016/j.clnesp.2024.05.017