Коли найкраще вживати розторопшу плямисту: вранці чи ввечері?

Розторопша плямиста (Silybum marianum) – це рослина з багатими традиціями фітотерапевтичного застосування. Джерела її використання сягають давнини. Тоді розторопшу використовували народні травники переважно на території Середземноморського басейну.

Розторопша – це однорічна або дворічна рослина, що належить до родини айстрових (Asteraceae). Характерною рисою цієї рослини є велике, темно-зелене листя з білими прожилками, яке виглядає так, ніби воно змащене молоком. Квіти розторопші мають пурпуровий колір і зазвичай з’являються на другому році життя рослини.

1. Силімарин у розторопші
2. Використання розторопші
3. Стандартне дозування
4. З чим найкраще поєднувати розторопшу?

Силімарин у розторопші

Одним з основних відкриттів щодо розторопші плямистої є вміст силімарину, комплексу флавонолігнанів, який вважається головною діючою речовиною цієї рослини. Силімарин має низку оздоровчих властивостей, у тому числі антиоксидантну, протизапальну а, отже, гепатопротекторну дію.

Гепатопротекція

Тобто захист печінки – це одна з найбільш відомих і цінних властивостей розторопші. Досі спостерігалося, що силімарин може підтримувати регенерацію клітин печінки та захищати їх від токсинів (включаючи алкоголь та деякі лікарські засоби). Ця дія особливо важлива у контексті профілактики захворювань печінки, які є небезпечними для життя.

Розторопша – кому особливо вона потрібна?

Вживання розторопші рекомендується особливо людям з проблемами печінки, як-от стеатоз, цироз чи зловживання алкоголем та деякими лікарськими засобами. Вона також може бути корисною для підтримки виведення токсинів з організму.

Використання розторопші

Розторопша плямиста, як у сушеному вигляді, так і у складі дієтичних добавок, є цінним елементом підтримки здоров’я печінки, але спосіб її вживання значно відрізняється залежно від форми. У випадку сушеної розторопші популярним методом є приготування настою, який вживається один-два рази на день. Крім того, мелене насіння можна додавати безпосередньо до різних страв, як-от йогурти чи салати (1-3 чайні ложки).

Дієтичні добавки

Дієтичні добавки, що містять розторопшу плямисту, зазвичай пропонують стандартизований екстракт цієї рослини, зосереджуючись на вмісті силімарину. Вони випускаються в основному у двох формах. Найпростіше придбати капсули й таблетки. Ці добавки вживаються відповідно до рекомендацій виробника, найчастіше під час їди.

Стандартна доза силімарину з розторопші становить від 100 до 150 мг, її слід вживати до трьох разів на день. В обох випадках щодо вживання розторопші плямистої вкрай важливо проконсультуватися з лікарем або дієтологом, особливо тим, хто має проблеми з печінкою або тим, хто вживає інші лікарські засоби.

Стандартне дозування

Питання оптимального часу вживання розторопші плямистої чітко не встановлене. Деякі джерела пропонують вживати її вранці через те, що вона підтримує процеси детоксикації печінки, які найбільш активні та необхідні протягом дня.

З чим найкраще поєднувати розторопшу?

Поєднання розторопші плямистої з артишоком і розмарином дає синергію, яка може бути цікавою для тих, хто прагне оптимізувати здоров’я печінки та процеси детоксикації організму. Кожна з цих рослин має унікальні властивості, які доповнюють одна одну та зміцнюють.

Чому артишок?

Артишок (Cynara scolymus) сприяє здоров’ю печінки завдяки своїм жовчогінним властивостям. Цинарини, що містяться у ньому, стимулюють вироблення жовчі та її відтік, що підтримує перетравлення жирів, сприяє детоксикації печінки та зниженню рівня холестерину. Артишок також має антиоксидантну дію, захищаючи печінку від пошкоджень.

Чому розмарин?

Розмарин (Rosmarinus officinalis) багатий антиоксидантами, як-от розмаринова кислота та карнозол, які позитивно впливають на захист клітин печінки від окислювального пошкодження. Розмарин також може сприяти відтоку жовчі, додатково полегшуючи процеси травлення.

Фосфоліпіди, холін

Ще одним прикладом речовини, яка є надзвичайно цінною для печінки, є холін. Це важлива поживна речовина для структури мозку та нервів, а також для здоров’я печінки. Він відіграє роль у метаболізмі жирів, сприяючи їх транспортуванню та метаболізму у печінці. Дефіцит холіну може призвести до накопичення жиру в печінці, що підвищує ризик розвитку стеатозу цього органа і навіть може сприяти розвитку пухлин. Фосфоліпіди з вбудованим холіном підтримують цілісність клітинних мембран.

Джерела:

Féher J, Lengyel G. Silymarin in the prevention and treatment of liver diseases and primary liver cancer. Curr Pharm Biotechnol. 2012 Jan;13(1):210-7. doi: 10.2174/138920112798868818. PMID: 21466434.