Магній для літніх людей — особливі потреби після 60 років

Магній був відкритий у XVIII столітті, коли шотландський хімік Джозеф Блек досліджував магнезію та описав її властивості як відмінні від властивостей вапна. Сам метал вперше виділив Гамфрі Деві у 1808 році, використовуючи електроліз сполук магнію. Пізніше, у 1831 році, Антуан Буссі отримав магній у чистішому вигляді, що дозволило краще пізнати його властивості та хімічне значення. Сьогодні цей елемент досліджують не тільки в контексті основних життєвих функцій, але й змін, що відбуваються разом зі старінням організму.

1. Магній в організмі
2. Магній у раціоні
3. Добавки з магнієм та люди похилого віку

Магній в організмі

Магній є одним із найпоширеніших елементів на Землі і у великих кількостях міститься, зокрема, у гірських породах (магматичних, осадових), морській воді та багатьох мінералах земної кори. Він є одним із ключових мінеральних елементів, присутніх в організмі людини, і бере участь у великій кількості клітинних процесів, пов'язаних, зокрема, з виробленням та використанням енергії, синтезом білків, підтримкою електролітного балансу та нормальною роботою нервових і м'язових клітин.

Для чого він потрібен?

Значна частина магнію міститься в тканинах і кістках. Магній необхідний для підтримання нормального функціонування нервової системи, сприяє нормальній роботі м’язів, бере участь у підтримці здоров’я кісток і зубів, а також пов’язаний зі зменшенням відчуття втоми та виснаження. У деяких людей похилого віку спосіб харчування, супутні захворювання або вживані ліки можуть впливати на рівень магнію в організмі. Саме тому в цій групі особливо важливо дбати про достатнє споживання магнію в щоденному раціоні, а рішення про можливу додаткову терапію добре проконсультувати з фахівцем.

Магній у раціоні

Найбільше магнію містять насіння, какао, горіхи, сухе насіння бобових культур, цільнозернові продукти та деякі мінеральні води. За оцінками, насіння гарбуза може містити близько 500–550 мг магнію на 100 г, какао — близько 400–500 мг, насіння чіа — близько 300–350 мг, мигдаль — близько 250–280 мг, суха гречана крупа — близько 200 мг, а варене насіння бобових культур — найчастіше кілька десятків міліграмів на 100 г.

"Люди похилого віку зазвичай потребують менше калорій, ніж молодші люди, але їхня потреба в деяких поживних речовинах не зменшується – навпаки, часто зростає. Тому ключовим є вживання "поживних" продуктів – таких, що забезпечують вітаміни, мінерали та клітковину без зайвих калорій." Лукаш Домерацький – дієтолог

Щоденне харчування

У щоденному харчуванні літніх людей велике значення має не тільки вміст магнію в продукті, але й реальний розмір порції та регулярність споживання. Вже 20–30 г насіння або горіхів, порція крупи та цільнозернового хліба, а також склянка високомінералізованої води можуть разом помітно збільшити добову норму споживання. Адже референтна величина споживання, або РВС, для магнію в маркуванні харчових продуктів в Європейському Союзі становить 375 мг на добу.

Норми для людей похилого віку в Європейському Союзі

В Європейському Союзі не встановлено окремих норм споживання магнію для людей похилого віку залежно від статі та віку. У маркуванні харчових продуктів використовується референтне значення споживання (РВС), яке становить 375 мг магнію на добу для дорослої людини. Ця величина має загальний характер і слугує орієнтиром на етикетках харчових продуктів, однак не враховує індивідуальні потреби організму, які можуть відрізнятися залежно від віку, статі чи стану здоров’я.

Орієнтовна частка елементарного магнію в окремих формах магнію, що використовуються в харчових добавках

Більший вміст елементарного магнію в молекулі не означає автоматично кращу форму добавки, оскільки практичне значення мають також розчинність сполуки, біодоступність та переносимість шлунково-кишковим трактом.

Добавки з магнієм та люди похилого віку

У разі людей похилого віку додання до раціону добавок магнію може вимагати особливої обережності через ліки, які вони приймають (зокрема, деякі антибіотики, пероральні бісфосфонати, левотироксин та окремі сечогінні препарати). У харчових добавках магній міститься у вигляді органічних солей (таких як цитрат магнію, лактат магнію, дигліцинат магнію) та неорганічних (у тому числі хлориду та оксиду магнію).

Основні відмінності між цими формами стосуються насамперед вмісту елементарного магнію в порції, розчинності, ступеня всмоктування та переносимості з боку шлунково-кишкового тракту. На ринку найчастіше зустрічаються препарати, що забезпечують близько 100-400 мг магнію в добовій порції, однак при вищих дозах з добавок особливе значення має загальний приплив з їжею та рідинами.

Джерела:

• Barbagallo, M., Veronese, N., & Dominguez, L. J. (2021). Magnesium in Aging, Health and Diseases. Nutrients, 13(2), 463. https://doi.org/10.3390/nu13020463
• Costello, R. B., & Moser-Veillon, P. B. (1992). A review of magnesium intake in the elderly. A cause for concern?. Magnesium research, 5(1), 61–67.
• Liguori, S., Moretti, A., Paoletta, M., Gimigliano, F., & Iolascon, G. (2024). Role of Magnesium in Skeletal Muscle Health and Neuromuscular Diseases: A Scoping Review. International journal of molecular sciences, 25(20), 11220. https://doi.org/10.3390/ijms252011220