Молібден — що це таке? Властивості, дія, дозування - Blog

Молібден є мікроелементом, що означає, що організм потребує його в дуже малих кількостях. Його назва походить від грецького слова, що означає «свинець», оскільки раніше мінерали, що містять молібден, плутали з рудами цього металу. Лише у 1778 році його визнали окремим елементом, а через три роки отримали у металевій формі. Сьогодні відомо, що невеликі кількості цього елемента містяться в їжі та є необхідними для перебігу певних метаболічних реакцій.

Молібден

Молібден — що це таке і яку функцію він виконує в організмі?
Властивості молібдену — як він діє?
Молібден у раціоні — джерела та продукти, багаті на цей елемент
Молібден — дозування, потреба та наслідки надлишку й дефіциту
FAQ — найпоширеніші запитання

Молібден — що це таке і яку функцію він виконує в організмі?

Молібден (Mo) належить до мікроелементів, тобто мінеральних речовин, необхідних у кількостях, що вимірюються в мікрограмах. В організмі він присутній у зв’язаній з іншими молекулами формі, а не як чистий метал. Він є складовою специфічної молекули, яка називається молібденовим кофактором і яка з’єднується з певними ферментами, даючи їм змогу здійснювати хімічні реакції. Без нього ці ферменти не можуть нормально функціонувати.

У людини ідентифіковано чотири ферменти, що залежать від молібдену. Вони беруть участь, зокрема, у метаболізмі амінокислот, що містять сірку, розщепленні сполук, з яких складається генетичний матеріал, та перетворенні деяких речовин, чужорідних для організму. Отже, молібден виконує допоміжну функцію у чітко визначених процесах, а не діє самостійно як джерело енергії чи будівельний матеріал для тканин.

Властивості молібдену — як він діє?

Згідно з заявою щодо користі для здоров’я, затвердженою в Європейському Союзі, молібден сприяє підтримці нормального метаболізму сірковмісних амінокислот, а саме метіоніну та цистеїну. Ці амінокислоти необхідні для синтезу білків, а цистеїн також бере участь у утворенні глутатіону — сполуки, що захищає клітини від окисного стресу. Під час обміну цих амінокислот утворюються, серед іншого, сульфіти, які організм перетворює на сульфати за допомогою ферменту, що називається сульфітоксидазою. Молібден є необхідним для нормальної роботи цього ферменту.

Молібден також необхідний для роботи ферментів, що беруть участь в інших хімічних процесах, які відбуваються в організмі. Одним із них є ксантиноксидаза, яка бере участь у розщепленні пуринів, тобто сполук, що містяться, зокрема, у ДНК та РНК. У результаті цих процесів утворюється сечова кислота, яка виводиться переважно нирками. Молібден також необхідний для роботи альдегідоксидази, яка бере участь у перетворенні деяких речовин, зокрема окремих лікарських препаратів. Його присутність також необхідна для роботи четвертого ферменту, точна роль якого в організмі ще до кінця не з’ясована.

Орієнтовний вміст молібдену в окремих харчових продуктах на 100 г

Харчовий продукт	Вміст молібдену (мкг/100 г)
Квасоля "чорне очко", варена	приблизно 300–350
Яловича печінка, смажена	приблизно 110–130
Цільнозерновий пшеничний хліб	приблизно 35–45
Арахіс, обсмажений, приблизно	приблизно 35–45

Молібден у раціоні — джерела та продукти, багаті на цей елемент

Молібден у раціоні

Найбагатшими джерелами молібдену є насіння бобових культур, особливо квасоля, горох, сочевиця та соя. Він також міститься у цільнозернових продуктах, вівсяних пластівцях, горіхах та арахісі. Серед продуктів тваринного походження найбільшу кількість молібдену містить яловича печінка, а меншу — зокрема, молоко, йогурт, яйця та м’ясо.

Вміст молібдену в окремих продуктах може значно відрізнятися. За даними американського Національного інституту здоров’я (National Institutes of Health), півсклянки вареної квасолі сорту «black-eyed peas» може містити близько 288 мкг молібдену, а така сама порція лімської квасолі — близько 104 мкг. Вміст молібдену в рослинних продуктах залежить насамперед від його кількості в ґрунті, умов вирощування та води, що використовується для поливу рослин.

Молібден — дозування, потреба та наслідки надлишку й дефіциту

Європейське агентство з безпеки харчових продуктів (EFSA) визначило достатнє споживання молібдену для дорослих, у тому числі вагітних та жінок, що годують груддю, на рівні 65 мкг на добу. Дефіцит молібдену трапляється вкрай рідко. Його, зокрема, фіксували під час тривалого позакишкового харчування та пов’язували з порушеннями роботи серця, прискореним диханням та неврологічними проблемами.

Верхній допустимий рівень споживання молібдену для дорослих становить 600 мкг на добу з усіх джерел. Тривалий надлишок може бути шкідливим, а при дуже високому рівні впливу, зокрема, фіксували підвищену концентрацію сечової кислоти та суглобові болі.

"Молібден — це мікроелемент, який організм потребує в дуже невеликих кількостях, але без нього деякі ферменти не можуть нормально функціонувати. Він бере участь, насамперед, у метаболізмі сірковмісних амінокислот та обміні окремих хімічних сполук. Його хорошими джерелами є квасоля, сочевиця та цільнозернові продукти, а дефіцит при збалансованому раціоні трапляється вкрай рідко." Лукаш Домерацький — дієтолог

FAQ — найпоширеніші запитання

У чому полягає користь молібдену?

Молібден сприяє підтримці нормального обміну сірковмісних амінокислот, таких як метіонін і цистеїн. Він необхідний для природних метаболічних процесів, але його вживання у вигляді добавок не має підтвердженого додаткового корисного впливу на здоров’я у людей, які не мають дефіциту цього елемента.

У яких продуктах міститься найбільше молібдену?

Найкращими джерелами молібдену є бобові культури, особливо квасоля, сочевиця, горох і соя. Він також міститься у цільнозерновому хлібі, вівсяних пластівцях, горіхах, арахісі та печінці.

Які симптоми дефіциту молібдену?

Дефіцит молібдену трапляється вкрай рідко. У окремих випадках, зокрема під час тривалого позакишкового харчування, описувалися неврологічні розлади, прискорене дихання та порушення роботи серця. Однак ці симптоми не дозволяють самостійно діагностувати дефіцит.

Яка максимальна безпечна доза молібдену?

Європейський верхній допустимий рівень споживання для дорослих становить 600 мкг на добу, з урахуванням усіх джерел. Це не є рекомендованою дозою для щоденного прийому. Варто також пам’ятати, що для дітей діють нижчі обмеження.

Чи варто приймати добавки з молібденом?

При правильно збалансованому раціоні прийом добавок з молібденом, як правило, не є необхідним. Немає доказів того, що прийом додаткових доз покращує самопочуття, працездатність або обмін речовин у людей з нормальним рівнем цього елемента в організмі.

Чи впливає молібден на метаболізм білків?

Так, але суворо визначеним чином. Він необхідний для дії ферменту, що бере участь у перетворенні сполук, які утворюються під час метаболізму сірковмісних амінокислот. Однак це не означає, що прийом добавок з молібденом прискорює нарощування м’язів або збільшує використання білка з раціону.

Чи допомагає молібден виводити токсини з організму?

Молібден необхідний для роботи ферментів, що перетворюють певні хімічні сполуки, зокрема сульфіти. Однак це не означає, що добавки з молібденом «очищають організм» або прискорюють виведення всіх токсинів. Такий ефект не підтверджено.

Чи може молібден підвищувати рівень сечової кислоти?

Молібден бере участь у роботі ферменту, пов’язаного з розщепленням пуринів, під час якого утворюється сечова кислота. При дуже високому рівні впливу молібдену спостерігалося підвищення концентрації сечової кислоти, але це не означає, що звичайне споживання цього елемента з їжею викликає такі проблеми.

Джерела:

Oskarsson, A., & Kippler, M. (2023). Molybdenum - a scoping review for Nordic Nutrition Recommendations 2023. Food & nutrition research, 67, 10.29219/fnr.v67.10326. https://doi.org/10.29219/fnr.v67.10326
Schwarz, G., & Belaidi, A. A. (2013). Molybdenum in human health and disease. Metal ions in life sciences, 13, 415–450. https://doi.org/10.1007/978-94-007-7500-8_13
Vyskocil, A., & Viau, C. (1999). Assessment of molybdenum toxicity in humans. Journal of applied toxicology : JAT, 19(3), 185–192. https://doi.org/10.1002/(sici)1099-1263(199905/06)19:3<185::aid-jat555>3.0.co;2-z