Чи спричиняє ожиріння задишку та втому?

Ожиріння часто асоціюється насамперед із зовнішністю та масою тіла. Водночас його наслідки можуть бути набагато відчутнішими у повсякденному житті. Підйом по сходах, тривала прогулянка, прибирання квартири, покупки, вставання зі стільця чи пошук зручної позиції під час сну з часом можуть вимагати більше зусиль, ніж раніше. З’являються втома, задишка, біль у суглобах, обмеження рухів, а іноді й небажання рухатися.

1. У чому полягає проблема?
2. Кожен крок вимагає більших зусиль
3. Задишка з’являється швидше
4. Суглоби можуть відчувати більше навантаження
5. Звичайні справи можуть вимагати більше енергії
6. Втома може мати не одну причину
7. Ожиріння може заважати повноцінному сну
8. Психіка також має значення
9. Не все потрібно змінювати одночасно
10. Коли варто звернутися до лікаря?
11. Підсумок
12. FAQ — Найчастіші запитання

У чому полягає проблема?

Це не означає, що людина з ожирінням є просто "слабшою" чи менш фізично підготовленою з власної вини. Організм змушений працювати під більшим навантаженням, а крім того, ожиріння може супроводжуватися порушеннями обміну речовин, проблемами зі сном, захворюваннями опорно-рухового апарату та іншими проблемами зі здоров’ям. У результаті може виникнути замкнене коло: чим важче рухатися, тим менше рухаєшся, а чим менше рухаєшся, тим важче повернути собі фізичну форму.

Кожен крок вимагає більших зусиль

Найпростіші дії, пов’язані з переміщенням тіла, стають більш вимогливими, коли організму доводиться переносити більшу масу. Це стосується як ходьби, так і підйому по сходах чи вставання зі стільця. Під час ходьби працюють, зокрема, м’язи ніг і тулуба, а суглоби переносять навантаження, пов’язані з кожним кроком. При більшій масі тіла опорно-рухова система мусить справлятися з більшим механічним навантаженням. Це не означає, що кожна людина з ожирінням матиме біль у колінах чи хребті, але ризик проблем з боку опорно-рухової системи може бути вищим. Тому дія, яка раніше була автоматичною, може почати вимагати більших зусиль. Кілька поверхів сходів перестають бути незначним викликом, а тривала прогулянка може викликати втому, якої раніше не було.

Задишка з’являється швидше

Фізичне навантаження вимагає роботи м’язів, а м’язи, що працюють, потребують відповідної кількості кисню та енергії. При більшій масі тіла виконання того самого руху може вимагати більших енергетичних затрат. Як наслідок, під час фізичної активності частота серцебиття та дихання можуть зростати швидше. Людина, яка тривалий час вела сидячий спосіб життя, може додатково мати низьку фізичну витривалість. Тоді навіть відносно спокійна ходьба може викликати помітну задишку. Це часто відбиває бажання продовжувати фізичну активність, оскільки виникає переконання: "Якщо я так втомлююся, значить, я не придатний для фізичних вправ". Тим часом низьку фізичну витривалість можна поступово покращувати. Не обов’язково починати з інтенсивних тренувань. Для малоактивної людини навіть кілька хвилин спокійної ходьби можуть стати відправною точкою.

Суглоби можуть відчувати більше навантаження

Коліна, стегна, гомілковостопні суглоби та хребет беруть участь майже в кожному русі. При збільшенні маси тіла вони піддаються більшим механічним навантаженням, особливо під час ходьби, спуску зі сходів або підйому з місця.

Якщо з’являється біль, природною реакцією є обмеження рухів. Людина починає уникати сходів, прогулянок, покупок, що вимагають тривалого ходіння, або занять спортом. У короткостроковій перспективі це може принести полегшення, але тривале обмеження рухів призводить до подальшого зниження фізичної форми. Менша активність означає також менше можливостей для зміцнення м’язів. А слабкі м’язи, у свою чергу, можуть ускладнювати виконання повсякденних справ. Таким чином виникає механізм, який важко перервати без поступового збільшення активності та її відповідного пристосування до можливостей організму.

Звичайні справи можуть вимагати більше енергії

Ожиріння впливає не лише на тренування чи спорт. Його вплив може відчуватися під час виконання звичайних обов’язків. Прибирання, приготування їжі, покупки, ігри з дитиною чи тривале стояння можуть спричиняти більшу втому. Проблемою може бути також обмеження рухливості. Більший обхват живота може ускладнювати нахиляння, взування взуття чи виконання певних вправ. Деякі пози просто стають менш зручними. Саме сукупність таких дрібних труднощів може змусити людину з ожирінням почати обмежувати свою щоденну активність. Не тому, що їй не хочеться рухатися, а тому, що рух вимагає більших зусиль, ніж раніше.

Втома може мати не одну причину

Не кожна людина, яка страждає на ожиріння, буде постійно відчувати втому. Однак якщо з’являється хронічне відчуття нестачі енергії, не варто автоматично припускати, що причиною є саме маса тіла. Важливе значення може мати, зокрема, якість сну. Ожиріння підвищує ризик обструктивного апное сну, яке може спричиняти погіршення якості сну, сонливість протягом дня та відчуття втоми. Проблемою можуть бути також інші захворювання, ліки, що приймаються, недостатня фізична активність, неправильно збалансований раціон або хронічний стрес. Якщо втомлюваність сильна, триває довго або супроводжується іншими тривожними симптомами, варто проконсультуватися з лікарем, замість того щоб намагатися вирішити проблему виключно за допомогою більшої кількості фізичних вправ.

Ожиріння може заважати повноцінному сну

Сон і маса тіла можуть бути пов’язані між собою різними способами. Окрім згаданого синдрому апное сну, важливу роль може відігравати й зниження комфорту під час відпочинку. Стає складніше знайти зручну позу, з’являється хропіння, часті пробудження або надмірна сонливість протягом дня. Коли сон не забезпечує належного відновлення, наступного дня важче знайти енергію для прогулянки чи тренування. Також з’являється більша схильність до відпочинку та сидячого способу життя. Це ще один елемент замкнутого кола. Менше руху може означати гіршу фізичну форму, а гірша фізична форма робить рух більш виснажливим.

Психіка також має значення

Фізичні обмеження — це лише частина проблеми. Багато жінок, які страждають на ожиріння, відчувають сором, критику щодо зовнішності або бояться оцінки оточуючих. З цієї причини вони можуть відмовлятися від відвідування басейну, тренажерного залу, групових занять чи навіть прогулянок у місцях, де відчувають на собі погляди оточуючих.

До цього додаються попередні невдалі спроби схуднути. Чергова дієта, розпочата з великими сподіваннями й завершена поверненням до колишніх звичок, може знизити відчуття власної ефективності. Однак варто відокремити масу тіла від цінності людини. Ожиріння не означає лінощів, відсутності характеру чи недбалості про себе. Такі переконання не допомагають змінити поведінку, а додатковий сором може навіть ускладнити пошук професійної підтримки.

Не все потрібно змінювати одночасно

Якщо повсякденне життя стало складнішим, легко потрапити в пастку думки, що потрібна негайна революція. Однак нова дієта, щоденні тренування, тисячі кроків і повна відмова від улюблених продуктів можуть виявитися занадто великим навантаженням. Набагато розумніше вибрати одну або дві конкретні сфери. Це може бути регулярна коротка прогулянка або частіше вставання з-за робочого столу. Згодом можна додавати нові елементи. Метою не обов’язково має бути миттєва зміна фігури. Першим успіхом може стати те, що підйом по сходах перестає бути таким виснажливим, прогулянка триває на кілька хвилин довше або щоденні справи вже не виснажують так сильно, як раніше.

Коли варто звернутися до лікаря?

Деякі симптоми вимагають оцінки фахівця. Особливо важливими є, зокрема, біль у грудях під час фізичного навантаження, непритомність, значна або нетипова задишка, посилення серцебиття або сильний біль у суглобах. При значній ожирінні також варто проконсультуватися щодо стану здоров’я, особливо якщо давно не проводилися базові обстеження або є хронічні захворювання. Лікар може допомогти оцінити фактори ризику та підібрати безпечний спосіб підвищення фізичної активності. Справа не в тому, щоб боятися рухатися. Навпаки — йдеться про те, щоб розпочати фізичну активність у спосіб, адаптований до поточного стану здоров’я та фізичної форми.

Підсумок

При ожирінні повсякденне життя може ускладнюватися, оскільки більша маса тіла збільшує навантаження на опорно-руховий апарат, а виконання багатьох дій вимагає більших енерговитрат. Крім того, можуть виникнути проблеми зі сном, біль, низька витривалість або обмеження активності. Важливу роль відіграє також психологічний аспект – сором і страх перед осудом можуть змусити людину уникати фізичних навантажень.

Однак це не означає, що ситуація є незворотною. Фізичну форму можна поступово нарощувати, починаючи з рівня, що відповідає поточним можливостям. Не потрібно відразу бігати, виконувати важкі тренування чи досягати певної кількості кроків. Іноді першим важливим кроком є просто кілька хвилин руху щодня.

Чим раніше вдасться розірвати порочне коло бездіяльності, тим легше буде відновити фізичну форму. Варто звертати увагу не лише на кількість кілограмів, а й на те, як функціонує тіло: як довго можна ходити, наскільки легко вставати зі стільця, якою є щоденна витривалість і скільки енергії залишається на життя поза обов’язками. Саме ці зміни можуть бути першим сигналом того, що організм починає краще справлятися.

FAQ — Найчастіші запитання

Dlaczego при ожирінні швидше настає втома?

Пересування більшої маси тіла вимагає більших енерговитрат, тому під час ходьби, підйому по сходах або вставання зі стільця серцево-судинна система та м’язи можуть працювати інтенсивніше. Якщо до цього додається низька фізична працездатність, що є наслідком недостатньої активності, втома може наступати ще швидше.

Чи завжди ожиріння спричиняє біль у колінах і хребті?

Ні. Не кожна людина з ожирінням відчуває біль. Однак більша маса тіла збільшує механічне навантаження на суглоби і може бути одним із факторів, що підвищують ризик виникнення проблем з опорно-руховим апаратом.

Чому при ожирінні важче підніматися сходами?

Підйом сходами вимагає одночасної роботи великих груп м’язів та підйому маси тіла всупереч силі гравітації. Чим більша маса, яку потрібно перемістити, тим більшими можуть бути енергетичні витрати на таку дію.

Чи означає задишка при ожирінні серцеву хворобу?

Не завжди. Вона може бути наслідком низької фізичної витривалості, більших енерговитрат під час руху або сидячого способу життя. Однак якщо задишка сильна, нетипова, виникає при дуже невеликому навантаженні або супроводжується болем у грудях, непритомністю чи серцебиттям, це вимагає консультації лікаря.

Чи може ожиріння погіршувати сон?

Так. Ожиріння, серед іншого, підвищує ризик обструктивного апное сну. Погіршення якості сну, у свою чергу, може посилювати втому протягом дня та ускладнювати фізичну активність.

Чому зменшення фізичної активності може ще більше погіршувати фізичну форму?

Тривале обмеження активності може призвести до зниження витривалості, м’язової сили та толерантності до навантажень. У результаті повсякденні дії починають вимагати ще більших зусиль, що сприяє подальшому уникненню фізичної активності.

Чи слід людині з ожирінням одразу починати інтенсивно тренуватися?

У цьому немає потреби. Для людини, яка раніше вела малорухливий спосіб життя, кращим початком можуть бути короткі прогулянки, прості вправи на зміцнення, заняття у воді або поступове збільшення щоденної фізичної активності. Інтенсивність повинна відповідати поточній фізичній формі та стану здоров’я.

Чи можливе поліпшення фізичної форми без значної втрати ваги?

Так. Збільшення фізичної активності може покращувати витривалість, силу, рівновагу та здатність виконувати повсякденні дії навіть тоді, коли вага не змінюється швидко. Тому прогрес варто оцінювати не лише за показаннями ваг.

Чи є ожиріння виключно наслідком недостатньої фізичної активності та шкідливих звичок?

Ні. Ожиріння — це складний стан, на який можуть впливати біологічні, генетичні, гормональні, екологічні, психологічні та соціальні чинники. Зводити його виключно до "відсутності сили волі" суперечить сучасному розумінню цієї проблеми.

Джерела:

• https://www.yalemedicine.org/news/biology-of-obesity
• https://pmc.ncbi.nlm.nih.gov/articles/PMC10729542/