Марганець було виділено у 1774 році, отримавши його з піролузиту — мінералу, що містить діоксид марганцю. Він має велике значення для людини, хоча його не потрібно споживати у великих кількостях. Він пов’язаний, зокрема, із сполучною тканиною, кістками, метаболізмом поживних речовин та захистом клітин від окисного стресу. Дефіцит марганцю — це тема, що вимагає обережності, оскільки не існує чіткого переліку наслідків для здоров’я, характерних виключно для цього елемента.
![марганець]()
- Симптоми дефіциту марганцю
- Причини дефіциту марганцю
- Марганець у харчових продуктах
Симптоми дефіциту марганцю
Дефіцит марганцю вважається рідкісним явищем, і його оцінка не така проста, як у випадку з елементами, щодо яких частіше проводяться планові лабораторні дослідження. Значення цього елемента зумовлене його участю у нормальному енергетичному обміні, підтримці нормального стану кісток, правильному формуванні сполучної тканини та захисті клітин від окисного стресу.
Однак симптоми, що можуть вказувати на порушення харчування, зазвичай є неспецифічними і можуть бути спричинені багатьма причинами, такими як занадто низьке споживання енергії, дефіцит інших мінеральних елементів і вітамінів, захворювання шлунково-кишкового тракту, хронічний стрес, недосипання або дотримання дуже обмежувальних дієт. З цієї причини слабкість, втома, погіршення концентрації, погіршення зовнішнього вигляду шкіри або уповільнена регенерація не повинні автоматично пов'язуватися з марганцем.
При підозрі на дефіцит важливо оцінити весь раціон, стан здоров'я та фактори ризику, а не самостійно пов'язувати симптоми з одним компонентом. Консультація з лікарем або клінічним дієтологом особливо важлива, коли симптоми зберігаються довше, супроводжуються захворюваннями шлунково-кишкового тракту або людина вживає препарати з мінеральними елементами.
Причини дефіциту марганцю
![жінка — біль у животі]()
На рівень споживання марганцю впливає не лише його кількість у раціоні, а й засвоєння в шлунково-кишковому тракті, склад усього раціону та механізми, що регулюють його виведення, головним чином із жовчю. Ризик занадто низького споживання може бути більшим серед осіб, раціон яких є дуже одноманітним, сильно обмеженим, базується на вузькій групі продуктів або тривалий час є дефіцитним щодо енергії та окремих поживних речовин. Також можуть мати значення ситуації, в яких відбуваються порушення травлення та всмоктування, хронічна діарея, захворювання кишечника, тривале обмеження багатьох груп продуктів або парентеральне харчування без належним чином підібраних мікроелементів.
Біодоступність марганцю залежить від інших компонентів раціону. Деякі сполуки, присутні в їжі, можуть обмежувати всмоктування окремих мінеральних елементів. Високе споживання кальцію, фосфору або заліза за певних умов може впливати на використання марганцю.
Орієнтовний вміст марганцю в деяких його джерелах
|
Продукт
|
Орієнтовний вміст марганцю в 100 г
|
|
Кедрові горіхи
|
~8,0–10,5 мг
|
|
Лісові горіхи
|
~5,5–6,5 мг
|
|
Вівсяні пластівці
|
~3,2–5,0 мг
|
|
Сушені гарбузові насіння
|
~4,0–5,0 мг
|
|
Горіхи пекан
|
~4,0–4,8 мг
|
Марганець у харчових продуктах
За даними Європейського агентства з безпеки харчових продуктів (EFSA), рекомендована добова доза (AI, Adequate Intake) марганцю для дорослих становить 3 мг на день. Найважливішими джерелами марганцю в раціоні є рослинні продукти, особливо цільнозернові зернові продукти, вівсяні пластівці, крупи, коричневий рис, горіхи, кісточки та насіння бобових культур, хоча певні кількості можна знайти також у какао, чаї та деяких листових овочах.
"Додаючи паростки до страви, ви збагачуєте раціон не тільки свіжістю та рослинними ферментами, а й марганцем — елементом, важливим для нормального функціонування кісткової системи та енергетичного обміну." Лукаш Домерацький — дієтолог
У зернових продуктах важливе значення має ступінь очищення зерна, оскільки значна частина мінеральних елементів міститься у зовнішніх шарах зерна, які частково видаляються під час виробництва світлого борошна. З цієї причини раціон, що базується майже виключно на білому хлібі, світлих макаронах, солодощах та високоперероблених продуктах, може забезпечувати менше марганцю, ніж раціон, що містить крупи, цільнозерновий хліб, натуральні пластівці, горіхи та насіння. Велике значення має також регулярна присутність різноманітних джерел марганцю в щоденному меню, оскільки такий раціон забезпечує також клітковину, магній, цинк, мідь, вітаміни групи В та інші компоненти, що сприяють загальній якості раціону.
Джерела:
- Kippler, M., & Oskarsson, A. (2024). Manganese - a scoping review for Nordic Nutrition Recommendations 2023. Food & nutrition research, 68, 10.29219/fnr.v68.10367. https://doi.org/10.29219/fnr.v68.10367
- Aschner, J. L., & Aschner, M. (2005). Nutritional aspects of manganese homeostasis. Molecular aspects of medicine, 26(4-5), 353–362. https://doi.org/10.1016/j.mam.2005.07.003
- Finley JW, Davis CD. Manganese deficiency and toxicity: are high or low dietary amounts of manganese cause for concern?. Biofactors. 1999;10(1):15-24. doi:10.1002/biof.5520100102
Наданий текст має характер, виключно освітній та інформаційний. Ми ретельно перевіряємо його змістовну правильність. Однак, він не замінює індивідуальної поради спеціаліста, яка пристосована до конкретної ситуації читача.