Флавоноїди — це широка група природних рослинних сполук, тоді як флавони є однією з її підгруп. До флавонів належать, зокрема, апігенін та лютеолін. Інші класи флавоноїдів включають флавоноли, флаванони, флаван-3-оли, ізофлавони та антоціани.
Не зовсім. Кожен флавон належить до флавоноїдів, але не кожен флавоноїд є флавоном. Відмінності зумовлені хімічною будовою молекул, зокрема типом зв’язків та розташуванням функціональних груп.
Найпростіше за назвами конкретних сполук, таких як апігенін, лютеолін, діосметин або хризоеріол. У харчових добавках та рослинних екстрактах вони можуть бути вказані окремо або входити до складу ширшої групи флавоноїдів. Сама інформація про вміст флавоноїдів не визначає кількість флавонів.
Які харчові продукти є найкращим джерелом флавонів?
До відомих джерел належать петрушка, селера, орегано, чебрець, шавлія та паприка. Окремі продукти відрізняються за вмістом апігеніну, лютеоліну та інших флавонів, а їхня кількість також залежить від сорту та способу приготування.
Які найважливіші види флавоноїдів?
Серед них, зокрема, виділяють флавони, флавоноли, флаванони, флаван-3-оли, антоціани та ізофлавони. Прикладами сполук, що належать до цих груп, є відповідно апігенін, кверцетин, гесперетин, епікатехін, ціанідин та геністеїн.
Чи належить кверцетин до флавонів?
Ні. Кверцетин є флавонолом, тобто представником іншої підгрупи флавоноїдів. Він міститься, зокрема, у цибулі, яблуках та капусті кале. Від флавонів він відрізняється наявністю додаткової гідроксильної групи у своїй хімічній структурі.
Чи є апігенін та лютеолін флавоноїдами?
Так. І апігенін, і лютеолін належать до флавоноїдів, а точніше — до флавонів. Апігенін міститься, зокрема, у петрушці та ромашці, а лютеолін — у селері, паприці та деяких травах.
Чи всі флавоноїди мають антиоксидантні властивості?
Багато флавоноїдів виявляють антиоксидантну активність у лабораторних дослідженнях. Її інтенсивність залежить від хімічної структури сполуки та умов експерименту. Однак це не означає, що всі флавоноїди діють однаково після споживання людиною.
Чи допомагає колір фруктів і овочів розпізнати флавоноїди?
Іноді так. Антоціани відповідають за червоні, фіолетові та сині відтінки багатьох фруктів, наприклад, чорниці чи аронії. Інші флавоноїди можуть бути безбарвними або ледь помітними, тому на основі самого кольору неможливо визначити їхній вміст.
Чи зменшує термічна обробка вміст флавоноїдів?
Вона може впливати на їхню кількість і структуру. Частина флавоноїдів переходить у воду під час варіння, а деякі зазнають змін під впливом температури. Масштаб цих змін залежить від продукту, часу обробки та застосованого методу приготування.
Чи містяться флавоноїди в харчових добавках?
Так. Вони можуть бути складовими рослинних екстрактів та препаратів, що містять певні сполуки, наприклад, апігенін або кверцетин. Продукти відрізняються за вмістом окремих речовин, тому варто перевіряти заявлений склад та стандартизацію екстракту.
Чи існує рекомендована добова доза флавонів та флавоноїдів?
Не встановлено єдиної офіційної норми добової потреби у флавонах або у всіх флавоноїдах разом. Їхнє споживання залежить від виду та кількості рослинних продуктів у раціоні. Різноманітні овочі, фрукти, трави та інші рослинні продукти забезпечують організм багатьма представниками цієї групи сполук.
Джерела:
- Shen, N., Wang, T., Gan, Q., Liu, S., Wang, L., & Jin, B. (2022). Plant flavonoids: Classification, distribution, biosynthesis, and antioxidant activity. Food chemistry, 383, 132531. https://doi.org/10.1016/j.foodchem.2022.132531
- Sebastian, R. S., Wilkinson Enns, C., Goldman, J. D., Martin, C. L., Steinfeldt, L. C., Murayi, T., & Moshfegh, A. J. (2015). A New Database Facilitates Characterization of Flavonoid Intake, Sources, and Positive Associations with Diet Quality among US Adults. The Journal of nutrition, 145(6), 1239–1248. https://doi.org/10.3945/jn.115.213025
- Ren, F., Nian, Y., & Perussello, C. A. (2020). Effect of storage, food processing and novel extraction technologies on onions flavonoid content: A review. Food research international (Ottawa, Ont.), 132, 108953. https://doi.org/10.1016/j.foodres.2019.108953