Омега-3 під час вагітності та годування груддю — дозування

У 1984 році було доведено, що збільшення кількості омега-3-кислот у раціоні жінок, які годують груддю, змінило профіль жирних кислот у їхньому молоці. Тоді було встановлено, що вміст докозагексаєнової кислоти (DHA) у грудному молоці може залежати від раціону матері. Пізніші дослідження підтвердили, що DHA передається дитині як через плаценту під час вагітності, так і з молоком під час лактації. Наразі для періодів вагітності та грудного вигодовування існують окремі рекомендації щодо споживання довголанцюгових омега-3-кислот.

вагітна жінка — омега-3

  1. Значення омега-3-кислот під час вагітності та лактації
  2. Рекомендовані джерела омега-3 для майбутніх мам 
  3. Безпечне споживання омега-3 під час вагітності та годування груддю
  4. Найпоширеніші запитання щодо омега-3 під час вагітності
  5. FAQ — найпоширеніші запитання

Значення омега-3-кислот під час вагітності та лактації

Під час вагітності DHA транспортується з організму матері через плаценту і входить, зокрема, до складу ліпідів нервової тканини та сітківки плода. Після пологів одним із джерел ДГК для дитини, що перебуває на грудному вигодовуванні, стає материнське молоко, а його вміст частково залежить від надходження цієї кислоти з раціону матері. Ейкозапентаєнова кислота (ЕПК) також належить до довголанцюгових омега-3-кислот, проте в рекомендаціях щодо вагітності та лактації особливу увагу приділено саме ДГК.

В Європейському Союзі дозволено стверджувати, що DHA сприяє підтримці нормального функціонування мозку. Також дозволено стверджувати, що DHA сприяє підтримці нормального зору. Для обох тверджень позитивний ефект спостерігається при щоденному споживанні 250 мг ДГК. Відповідно до умов їхнього застосування, продукт повинен одночасно містити щонайменше 40 мг ДГК на 100 г та 100 ккал.

Рекомендовані джерела омега-3 для майбутніх мам 

омега-3

EPA та DHA можна отримувати насамперед із риби та морепродуктів. Однак під час вагітності важливе значення має не лише вміст омега-3-кислот, а й рівень забруднення, особливо метилртуті. До видів, які в польських матеріалах зазначені як такі, що мають нижчий вміст сполук ртуті, належать, зокрема, атлантична макрель, сардини, минтай, форель, хек, камбала та норвезький лосось, вирощений у неволі. Рекомендується проявляти більшу обережність щодо великих хижих риб. Під час вагітності рибу та морепродукти слід піддавати відповідній термічній обробці.

DHA можна також отримувати з олії мікроводоростей, що має особливе значення в раціоні без риби. Серед рослинних продуктів велику кількість ALA можуть забезпечити лляна та рапсова олії, волоські горіхи, насіння чіа та лляне насіння. Однак вони не є безпосередніми джерелами порівнянних кількостей DHA, оскільки ALA спочатку має бути перетворено в організмі.

Безпечне споживання омега-3 під час вагітності та годування груддю

Європейське агентство з безпеки харчових продуктів (EFSA) встановило для дорослих рекомендовану добову норму споживання на рівні 250 мг для сумарної кількості ЕПК та ДГК. Під час вагітності та годування груддю до цього значення рекомендується додатково споживати 100–200 мг ДГК на добу. У разі споживання риби та морепродуктів у кількості, меншій за рекомендовану, слід розглянути можливість збільшення дози ДГК.

При виборі препарату з омега-3-кислотами замість риби слід перевіряти кількість EPA та DHA, що припадає на фактично вживану порцію, оскільки маса риб’ячого жиру не відповідає масі самих омега-3-кислот. При одночасному застосуванні декількох добавок потрібно враховувати їхній сукупний склад. Особливого контролю потребують препарати, що містять риб’ячий печінковий жир, оскільки, окрім ЕПК та ДГК, вони можуть постачати вітаміни А та D. Під час вагітності особливо важливо уникати надлишку вітаміну А у формі ретинолу. У період грудного вигодовування рекомендації EFSA передбачають додаткові 100–200 мг ДГК понад базову дозу ЕПК та ДГК.

Таблиця

Період

EPA + DHA

DHA

Вагітність

250 мг/день

додатково 100–200 мг/день

Грудне вигодовування

250 мг/день

додатково 100–200 мг/день

Найпоширеніші запитання щодо омега-3 під час вагітності

омега-3

Чи потрібно вживати добавки з ДГК, якщо регулярно їсти рибу? Кількість омега-3, що надходить з раціоном, залежить від обраних видів риби, розміру порцій та частоти їх споживання. Чи відрізняється ДГК з мікроводоростей від ДГК, що отримується з риби? З хімічної точки зору це та сама жирна кислота, але готові препарати можуть відрізнятися за вмістом інших омега-3-кислот. Олії з мікроводоростей часто містять більше ДГК, ніж ЕПК, тому кількість ЕПК слід перевіряти окремо на етикетці.

Чи є риб’ячий жир і риб’яча олія одним і тим самим продуктом? Ні, риб’ячий жир отримують із печінки риб родини трескових, і він може містити також вітаміни А та D. Чи більша кількість ДГК означає сильнішу дію? З дозволених тверджень щодо нормального функціонування мозку та зору не випливає залежність, згідно з якою перевищення рекомендованої дози посилює ці ефекти.

"Під час вагітності та годування груддю особливого значення набуває ДГК, який передається дитині через плаценту, а згодом також із грудним молоком. Згідно з рекомендаціями EFSA, до базової дози 250 мг ЕПА та ДГК на день у ці періоди рекомендується додатково вживати 100–200 мг ДГК. Обираючи харчову добавку, варто звертати увагу насамперед на фактичну кількість ДГК та ЕПА в добовій порції, а не на саму кількість міліграмів риб’ячого жиру.» Анна Зієба — дієтолог

FAQ — найпоширеніші запитання

Яку дозу омега-3 рекомендується вживати під час вагітності?

Згідно з рекомендаціями Європейського агентства з безпеки харчових продуктів (EFSA), базова рекомендована доза становить 250 мг ЕПК та ДГК на добу, а під час вагітності рекомендується додатково вживати 100–200 мг ДГК на добу.

Скільки DHA рекомендується вживати під час годування груддю?

У період лактації також рекомендується додатково вживати 100–200 мг DHA на добу понад базову норму 250 мг EPA та DHA.

Чому ДГК особливо важливий під час вагітності?

ДГК транспортується через плаценту та вбудовується, зокрема, у ліпіди нервової тканини та сітківки ока дитини, що розвивається. Після народження дитина, яку годують груддю, також отримує ДГК із материнським молоком.

Чи може споживання риби забезпечити необхідні омега-3?

Так. Риба та морепродукти є природними джерелами ЕПА та ДГК. Однак під час вагітності важливим є правильний вибір видів риби з огляду на вміст забруднюючих речовин, зокрема метилртуті, а також належна термічна обробка.

Чи є ДГК з мікроводоростей гарною альтернативою риб’ячому жиру?

Так, ДГК з мікроводоростей з хімічної точки зору є тією самою жирною кислотою. Однак препарати можуть відрізнятися співвідношенням ДГК та ЕПК, тому слід перевіряти їхній точний вміст на етикетці.

Чи можуть лляне насіння та волоські горіхи замінити ДГК з риби?

Вони не є прямим еквівалентом. Вони містять насамперед АЛА, який може перетворюватися в організмі на довголанцюгові омега-3 кислоти, однак цей процес є обмеженим.

Чи 1000 мг риб’ячого жиру означає 1000 мг омега-3?

Ні. Маса риб’ячого жиру не відповідає кількості ЕПА та ДГК. Обираючи добавку, слід перевірити, скільки саме ЕПА та ДГК міститься у фактично споживаній щоденній порції.

Чи є риб’ячий жир хорошим джерелом омега-3 під час вагітності?

Риб’ячий жир містить омега-3, але також може бути джерелом вітамінів А та D. Під час вагітності особливо важливо уникати надмірного споживання вітаміну А у формі ретинолу, тому слід контролювати повний склад препарату, що застосовується, та інших дієтичних добавок.

Чи більше DHA означає більшу користь?

Не можна керуватися принципом «чим більше, тим краще». З наведених заяв щодо користі для здоров’я та рекомендацій не випливає, що перевищення рекомендованої дози DHA забезпечує пропорційно більшу користь.

Джерела:

  • Carlson S. E. (2009). Docosahexaenoic acid supplementation in pregnancy and lactation. The American journal of clinical nutrition, 89(2), 678S–84S. https://doi.org/10.3945/ajcn.2008.26811E
  • Taylor, C. M., Emmett, P. M., Emond, A. M., & Golding, J. (2018). A review of guidance on fish consumption in pregnancy: is it fit for purpose?. Public health nutrition, 21(11), 2149–2159. https://doi.org/10.1017/S1368980018000599
  • Jensen, C. L., & Lapillonne, A. (2009). Docosahexaenoic acid and lactation. Prostaglandins, leukotrienes, and essential fatty acids, 81(2-3), 175–178. https://doi.org/10.1016/j.plefa.2009.05.006
ОЦІНІТЬ СТАТТЮ:
0 / 5